Добрива для позакореневого підживлення – критерії вибору.

dobriva-dlya-pozakorenevogo-pidzhivlennya-kriteri-viboru
dobriva-dlya-pozakorenevogo-pidzhivlennya-kriteri-viboru

Сільське господарство ще донедавна вважалось архаїчною галуззю, і тому, певна частина людей вважає, що у цьому занятті немає нічого складного. Насправді, не маючи необхідного об'єму знань важко досягти успіху. Звичайно, перше і основне це розуміння того, що потребує грунт чи сама рослина, а вже потім здійснення вибору необхідних добрив. Зважаючи на широке різноманіття присутніх на ринку добрив, це доволі непросте завдання.

Метою цієї статті є бажання розкрити у доступній формі основи правильного застосування спектру речовин, що використовуються у мінеральному живленні, та є присутніми на ринку України.

Макроелементи – хімічні елементи, які рослина засвоює з різних джерел для побудови маси врожаю на площі 1га (10000м2)у кількостях, що вимірюються десятками і сотнями кілограмів. До них відносяться: Вуглець, водень, кисень (рівень нашого впливу на забезпечення цими елементами живлення в польових умовах дуже незначний). Азот, фосфор, калій – макроелементи першого порядку – за допомогою системи удобрення якими можна забезпечити комфортні умови живлення. Кальцій, магній, сірка – макроелементи другого порядку – рівень забезпечення ними також піддається регулюванню за допомогою удобрення.

Мікроелементи – хімічні елементи, кількість засвоєння яких урожаєм коливається в межах від кількох кілограмів до кількох десятків грамів. До них відносяться: бор, залізо, марганець, мідь, молібден, цинк. До цієї групи відносять також кремній, кобальт, селен. Ефективність цих сполук як елементів живлення та засобів отримання «здорових» за хімічним складом продуктів харчування та кормів для тварин може проявлятись в районах, де їх вміст в грунтах недостатній. Наприклад кілька десятків років тому завдяки державній програмі у Фінляндії позбулись поширення важкої хвороби, яка розвивалась у людей у місцевостях, де був дефіцит селену. По мірі інтенсифікації галузі рослинництва у зв'язку з підвищенням рівня врожаю потреба рослин у них зростає. Джерелами надходження у грунт є: органічні добрива, калійні низько концентровані за вмістом калію добрива, як домішки в інших добривах, в основному фосфорних, спеціальні добрива. Останнім часом проблему забезпечення рослин необхідними мікроелементами успішно вирішують за допомогою позакореневого підживлення спеціальними добривами. На ринку присутня велика кількість таких добрив від вітчизняних та зарубіжних виробників. Це розмаїття робить вибір досить проблематичним без детального ознайомлення навіть для професіоналів.

Спробуємо вибудувати певні параметри оцінки, за якими можна керуватися у процесі вибору:

  • За фізичним станом добрива можуть бути у вигляді рідин, порошків, гранул, а також мікрогранул для внесення під посів чи посадку рослин. Більш важливим буде знання у формі яких сполук перебувають елементи живлення.
  • Якщо це солі розчинені у воді – рівень засвоєння таких сполук низький, можлива взаємодія навіть з водою, яку заливають в оприскувач, не кажучи про інші компоненти - наприклад фунгіциди чи інсектициди. Можливі негативні наслідки – зниження ефективності супутніх речовин, що присутні у баковій суміші оприскувача і навіть опіки рослин.
  • Органо-мінеральні сполуки відзначаються вищим рівнем доступності, але недоліки ті ж, що і для попередньої групи.
  • Хелати на відміну від розчинів солей та органо-мінеральних сполук мають найвищі показники стійкості та рівня засвоєння елементів живлення. Для цього класу сполук важливо розуміти ступінь (повноту) хелатування чи наявність інших класів сполук. Саме від цього залежить їх ефективність при застосуванні.
  • Важливим показником якості є вміст елементів живлення в перерахунку г/л.

    Крім цього, важливо знати у формі якої сполуки перебуває у добриві фосфор. Саме від цього залежить швидкість і кількість засвоєння, а відповідно і ефект. Фосфор у формі фосфату це «повільний» у засвоєнні фосфор. Фосфор у формі фосфіту – це «швидкий» у засвоєнні з цілим рядом переваг: здатен засвоюватись за температури 5 – 6 градусів тепла, що дозволяє зняти ознаки нестачі фосфору, активує ріст кореневої системи, проявляє фунгіцидні властивості проти широкого спектру збудників хвороб рослин, толерантний до інших компонентів бакових сумішей.

    Окремо слід виділити групу композицій з вмістом біологічно активних речовин різної природи.

    Композиції з вмістом амінокислот.

    Науково доведено, що амінокислоти, як і розчини з вмістом елементів живлення здатні проникати через листки і засвоюватись. Амінокислоти – похідні карбонових кислот, у вуглеводневому радикалі яких один або кілька атомів Гідрогену заміщені на аміногрупу.

Залежно від природи вуглеводневого радикала, розрізняють аліфатичні та ароматичні амінокислоти. Найбільше значення мають амінокислоти аліфатичного ряду, які входять до складу білків. Роль амінокислот у підживленні рослин багатогранна. Зокрема їх застовування дозволяє рослинам швидко подолати стреси, сприяє кращому протіканню процесу цвітіння та запилення . Для амінокислот властиве явище оптичної ізомерії. Від того це L чи D ізомер залежить можливість їх засвоєння рослинами. L ізомери легко і швидко засвоюються і таким чином проявляють антистресову дію. Для засвоєння D ізомерів рослинам потрібно додатково затратити енергію.

Полісахариди – джерело швидко доступної енергії та складова для синтезу інших сполук.

Фітогормони –  хімічні речовини, що виробляються в рослинах і регулюють їх ріст та розвиток. Утворюються головним чином в тканинах, що активно ростуть, на верхівках коренів і стебел. До агрономічно важливих груп фітогормонів  відносять ауксини, гібереліни і цитокініни, етилен, абсцизову кислоту. Перші три групи на даний час широко застосовуються у композиціях для обробки насіння перед посівом, кореневої системи перед висадки ,підживлення по вегетуючих рослинах.

Надзвичайно високу ефективність демонструють продукти з фітогормонами лінійки Грос: ГРОС Коренеріст - для передпосівної обробки насіння та підживлення у ранні фази росту і розвитку по листку, ГРОС Здоров'я - для позакореневого підживлення з метою посилення енергії росту та ГРОС Квіцеліум - для позакореневого підживлення у період бутонізація – початок цвітіння для утворення більшої кількості зав'язі, зерен у колосі чи бобі, покращення якісних показників отриманого врожаю.

На нашу думку використання вищеназваних критеріїв буде корисним для споживачів при виборі спеціальних добрив.

Останні новини