Схема позакореневого підживлення винограду



Схема позакореневого підживлення винограду: Базова

Накопичення пластичних речовин, профілактика грибкових хвороб
Підвищення врожаю та його якості, стримування розвитку грибкових хвороб
Забезпечення збалансованого живлення в період формування врожаю
Поліпшення умов мінерального живлення, недопущення прояву дефіциту елементів живлення
4-5 ЛИСТКІВ БУТОНІЗАЦІЯ УТВОРЕННЯ ЯГІД - ЗАКІНЧЕННЯ РОСТУ ЯГІД ПІСЛЯ ЗБИРАННЯ ВРОЖАЮ
[0] [0] [0] [0]

Продукти, які використовуються у схемі

Особливості підживлення винограду

Культура яка вирощується в основному в південних приморських районах нашої країни, а в любительських садах зустрічається по всій країні. Культура здатна добре використовувати ґрунтові запаси елементів мінерального живлення, але позитивно реагує на удобрення. Виноград класична борофільна культур і потребує достатнього забезпечення впродовж всього вегетаційного періоду, як перед цвітінням, так і в період формування та дозрівання ягід, оскільки головним показником якості столових і технічних сортів є вміст цукрів. Дуже часто виноградники вирощуються на карбонатних ґрунтах де внаслідок антагонізму між кальцієм і бором у ґрунті надходження останнього блокується Найкращий вихід – позакореневе підживлення бором у доступній формі позакоренево по листку.

Іншу групу проблем при вирощуванні винограду становлять хвороби листків та плодів, для профілактичної боротьби з якими використовують в тому числі і добрива з вмістом міді, фосфору у формі фосфітів. Підживлення проводять за кілька прийомів впродовж вегетації, а в післязбиральний період, якщо до опадання листків є період 3 – 4 тижні рекомендується внесення халатів міді, а також добрив на основі фосфітів у дозах 3 – 4 л/га.

Пов'язані публікації
Мікроелементи та їх роль у сучасному землеробстві
Мікроелементами називають хімічні елементи, що необхідні для нормальної життєдіяльності живих організмів ( рослин, тварин та людей) та використовуються ними в мікро кількостях, порівняно з іншими елементами мінерального живлення.