Схема позакореневого підживлення озимих зернових



Схема позакореневого підживлення озимих зернових: Інтенсивна

Забезпечення мікроелементами від проростання до переходу на живлення від власної кореневої системи. Підсилення імунітету. Захист від збудників грибкових захворювань
Додаткове живлення
Активізація розвитку кореневої системи, посилення імунітету, контроль грибкових захворювань
Забезпечення додаткового живлення
Підвищення якості зерна та контролю грибкових захворювань колосу
До посіву(протруєння) Сходи 2-4 листки Кущення (осінь) Кущення(весна) Вихід в трубку Поява прапорцевого листка Колосіння Дозрівання Повна стиглість
[0] [9 - 14] [14 - 25] [29 - 30] [31 - 49] [49 - 51] [51 - 59] [59 - 63] [65]

Продукти, які використовуються у схемі

Схема позакореневого підживлення озимих зернових: Базова

Забезпечення мікроелементами від посіву до переходу на живлення від власної кореневої системи
Додаткове живлення
Активізація розвитку кореневої системи, посилення імунітету, контроль грибкових захворювань
Підвищення якості зерна та контролю грибкових захворювань колосу
До посіву(протруєння) Сходи 2-4 листки Кущення (осінь) Кущення(весна) Вихід в трубку Поява прапорцевого листка Колосіння Дозрівання Повна стиглість
[0] [9 - 14] [14 - 25] [29 - 30] [31 - 49] [49 - 51] [51 - 59] [59 - 63] [65]

Продукти, які використовуються у схемі

Схема позакореневого підживлення озимих зернових: Підтримуюча

Забезпечення мікроелементами від проростання до переходу на живлення від власної кореневої системи
Додаткове живлення необхідними мікроелементами
До посіву(протруєння) Сходи 2-4 листки Кущення (осінь) Кущення(весна) Вихід в трубку Поява прапорцевого листка Колосіння Дозрівання Повна стиглість
[0] [9 - 14] [14 - 25] [29 - 30] [31 - 49] [49 - 51] [51 - 59] [59 - 63] [65]

Продукти, які використовуються у схемі

Особливості підживлення озимих зернових

За усередненими даними наукових установ для формування урожаю зерна 5т/га і відповідної кількості соломи культура використовує азоту – 150 кг, фосфору – 50 кг , калію –100 кг , кальцію –25 кг, магнію –20 кг, сірки – 17,5 кг, заліза –1,3 кг, марганцю –420 г, міді – 50г, цинку -32 г. При зростанні врожаю відповідно і витрати поживних речовин будуть зростати. Враховуючи це та агрохімічні властивості ґрунту на конкретному полі треба планувати внесення добрив.

Використання елементів живлення рослинами пшениці відбувається нерівномірно впродовж вегетації, причому темпи цього процесу по різних елементах відрізняються. У фазу кущення рослини «встигають» засвоїти біля чверті азоту від загальної кількості за вегетацію по фосфору і калію цей показник становить біля 10%. У фазу виходу в трубку ці показники становлять біля 70% азоту, 45% фосфору і біля 40% калію. На початок цвітіння рослини засвоюють 100% азоту і калію та близько 90% фосфору. Знання особливостей мінерального живлення дає можливість розробити систему удобрення, яка буде якнайповніше враховувати особливості культури для досягнення високого врожаю доброї якості.