Надзвичайно вагомою складовою осіннього догляду за рослинами озимого ріпаку є система позакореневих підживлень, за допомогою яких можна покращити умови мінерального живлення у критичні фази розвитку рослин. Закладання генеративних органів озимого ріпаку, які визначають потенціал урожайності, відбувається на початкових фазах його органогенезу. Процес диференціації генеративних органів проходить, коли рослини перебувають у фазі розетки (6-8 листків). Збалансоване мінеральне живлення і довший термін закладання бруньок на верхівці кореневої шийки забезпечують отримання вищої врожайності. Для цього рослини озимого ріпаку потребують достатнього рівня живлення АЗОТОМ, необхідним для наростання вегетативної маси рослин, ФОСФОРОМ, що забезпечує ріст кореневої системи та входить до складу нуклеїнових кислот, МАГНІЄМ, який бере участь у синтезі та функціонуванні хлорофілу, а також синтезі АТФ – носія енергії в рослинах. Восени магній сприяє кращому відтоку цукрів з листків до кореневої системи.
Нестача азоту проявляється у вигляді світлих смуг на полі, де зароблено велику кількість пожнивних решток, затримки у рості, дрібних листків. Нестача фосфору спричиняє фіолетове забарвлення листкових пластинок та черешків листка. Нестача магнію на рослинах озимого ріпаку проявляється на старіших листках у вигляді пожовтіння, а іноді й почервоніння.
Найважливіші мікроелементи для культури в цей період - бор та марганець. МАРГАНЕЦЬ регулює засвоєння азоту, БОР – накопичення цукрів та здоров'я провідних пучків кореня. Ознаки нестачі бору восени чітко проявляються візуально у вигляді хлорозу молодих листків, появи плям червоно-фіолетового кольору, мікротріщин на головному корені. Дефіцит цього елемента найчастіше спостерігається на ґрунтах легкого гранулометричного складу, заболочених, кислих, провапнованих ґрунтах, у періоди сильної посухи. Гостра нестача бору в осінній період може призводити до гальмування росту і розвитку кореневої системи, точки росту, зниження накопичення цукрів, їх транспортування до кореневої шийки та погіршує морозо-, зимостійкість рослини й перезимівлю в цілому.
Погодні умови восени – холодна та дощова погода, суттєві перепади температур негативно впливають на судинну систему рослин ріпаку, особливо при дефіциті бору (що може мати місце за низьких температур навіть при достатньому вмісті цього елементу в ґрунті). Це часто стає причиною розвитку патогенної мікрофлори в зоні кореневої системи - як грибкової, так і бактеріальної природи. Застосування позакореневого підживлення добривами на основі фосфітів дозволяє у значній мірі запобігти таким проблемам та зберегти рослини ріпаку здоровими та здатними забезпечити формування високого потенціалу врожаю наступного року.
Для рослин, які перебувають у стресі через несприятливі погодні умови, позитивний вплив має застосування продуктів з амінокислотами.
За результатами багаторічних випробувань компанії «ЕКООРГАНІК» оптимальна схема позакореневого підживлення озимого ріпаку в осінній період включає ЕКОЛАЙН Бор (Органічний) (або ЕКОЛАЙН Бор (Преміум)) 1,0 - 1,5 л/га + ЕКОЛАЙН Фосфітний (К) 1,0 л/га. Для кращого засвоєння бору рослинами рекомендуємо борне добриво вносити за два прийоми. За стресових умов доцільно застосувати ЕКОЛАЙН Фосфітний (К-Аміно) 1,0 – 1,5 л/га. На полях з рН нижче 5,0 може проявлятись нестача молібдену - для таких площ краще використовувати борне добриво ЕКОЛАЙН Бор (Опті) 1,0 – 1,5 л/га.
У випадку встановленої потреби в інших елементах живлення необхідно вносити відповідні добрива, як, наприклад, ЕКОЛАЙН Магній (Хелати) 1,0 л/га чи ЕКОЛАЙН Марганець (Хелат) 1,0 л/га.
