Позакореневе підживлення плодових культур

pozakoreneve-pidzhivlennya-plodovih-kultur
pozakoreneve-pidzhivlennya-plodovih-kultur

Плодові культури, в силу своєї специфіки, досить вимогливі до умов мінерального живлення. Погодні умови весни 2019 року в цілому сприятливі для плодових культур - обійшлось без заморозків під час цвітіння, однак, після рекордного врожаю минулого року на окремих сортах яблуні візуально помітно, що кількість зав’язі відчутно менша. Зважаючи на це, для досягнення запланованого врожаю, потрібно більше уваги приділити мінеральному живленню впродовж усього періоду формування врожаю.

Тривалі опади у багатьох регіонах протягом кінця квітня і майже двох декад травня, звичайно ж, мали позитивний вплив на формування запасів вологи в ґрунті, але, разом з тим, підвищена вологість - це і підвищений ризик поширення хвороб рослин. Комфортні умови мінерального живлення сприяють тому, що рослина сама може в значній мірі протистояти хворобам. До елементів живлення, що підвищують опірність рослин до збудників хвороб, належать: фосфор, кальцій, магній, бор, мідь, цинк. Кожен з цих елементів «працює» у своєму сегменті. Зокрема, фосфор забезпечує енергетичний обмін у рослині, потужний ріст кореневої системи, фосфітна форма фосфору стимулює синтез у рослині захисних речовин - фітоалексинів. За цією властивістю спеціальні добрива на основі фосфітів реєструють як фунгіциди, що пригнічують патогени різних груп.

Кальцій, який сприяє зміцненню клітинних стінок, до деякої міри знижує можливість проникнення збудника всередину клітини, регулює кислотно-лужний баланс, що теж є певним бар’єром для збудників хвороб.

Магній, як складовий елемент хлорофілу, сприяє посиленню процесу фотосинтезу, кращому засвоєнню інших елементів живлення.

Однією з головних функцій бору в рослині є формування здорових провідних пучків.

Мідь та цинк входять до складу ферментів, що формують стійкість рослин до хвороб. Цю їх властивість люди помітили давно і використовували для захисту рослин. Варто нагадати, що перший фунгіцид – бордоська рідина – не що інше, як сульфат міді у лужному середовищі.

Враховуючи викладене вище, система позакореневих підживлень у першій половині вегетації плодових культур повинна враховувати потреби рослин, перш за все, у забезпеченні саме цими елементами живлення. Виходячи з цього та враховуючи позитивний досвід застосування, рекомендуємо у садах після цвітіння провести позакореневе підживлення баковою сумішшю Еколайн Фосфітний (К) 1,5 л/га + Еколайн Бор (Преміум) 1,0 л/га. Друге підживлення рослин по листку доцільно провести на початку фази формування плодів композицією Еколайн Магній (Хелати) 2,0 л/га + Еколайн Цинк (Хелат) 0,5 – 1,0 л/га. Третє підживлення слід зробити за досягнення плодами зерняткових розміру «грецький горіх». У цей період важливо забезпечити рослини елементами, відповідальними за формування якісних показників врожаю. Для підживлення по листку у цей період пропонуємо бакову суміш Еколайн Кальцій–Бор (Хелат) 2,0 – 2,5 л/га + Еколайн Фосфітний (К–Zn) 1,5 л/га.

У разі проведення листкової діагностики та встановлення потреби в інших елементах мінерального живлення можемо підібрати потрібні композиції для конкретних умов з лінійки зареєстрованих добрив «ЕКООРГАНІК». Крім того, для садів з системами краплинного зрошення можемо запропонувати підживлення рідкими NPK комплексами з нової лінійки Фітостарт.

Останні новини