Технології вирощування сільськогосподарських культур стрімко розвиваються у всіх можливих напрямках і системи мінерального живлення рослин - не виняток. Причому, крім давно відомих традиційних форм добрив на ринок вийшло багато продуктів як прямої дії (тобто таких, що містять поліпшені форми елементів живлення), так і цілий ряд тих, які, формально не належачи до основних джерел елементів живлення, стимулюють рослини до засвоєння потрібних їм сполук. Не зважаючи на велику кількість запатентованих речовин, які здатні забезпечувати стимулюючий ефект на рослини, кількість справді дієвих препаратів залишається обмеженою. Цікавими, у цьому випадку, для сільгоспвиробників є продукти, що містять фосфор у формі фосфіту. Вони надзвичайно ефективно стимулюють ріст як кореневої системи, так і рослини в цілому, мають фунгіостатичну дію, відмінно поєднуються з іншими компонентами бакових сумішей, при цьому знижуючи pH робочого розчину до слабокислих значень.
Оскільки фосфіти часто використовуються для контролю патогенних організмів, у багатьох країнах вони зареєстровані як фунгіциди. Використання фосфітів як аналога фосфатів (у якості альтернативних добрив у фосфорному живленні) обмежене і це часто є предметом полеміки, а в окремих випадках і проявом недоброзичливої конкурентної боротьби.
Аналіз наукової літератури дає чітку та однозначну відповідь щодо засвоєння форм фосфору рослинами: фосфати та фосфіти потрапляють у рослини одним шляхом - через транспортери фосфатів (Varadarajan et al., 2002; Jost et al., 2015). Транспортери фосфатів в основному поглинають фосфати (Guest and Grant, 1991; Ullrich-Eberius та співавт., 1981), але, ймовірно, вони беруть участь і в поглинанні фосфітів - скоріше за все завдяки системам високої та низької спорідненості транспортних систем (d'Arcy-Lameta andBompeix, 1991; Danova-Alt et al., 2008; Jost et al., 2015). У вищих рослин виявлені чотири родини генів фосфатних транспортерів (названі Pht1, Pht2, Pht3 і Pht4), що кодують 19 білкових продуктів (тобто Pht ферменти), деякі з них описані (López-Arredondo et al., 2014; Shen et al., 2014). Наприклад, родина Pht1 включає плазматичні білкові мембрани, що беруть участь у поглинанні фосфатів з ґрунтового розчину та перерозподілі їх у рослині, члени цієї ж родини функціонують як H2PO4−/H+ симпортери і як фосфітні транспортери. Pht-ферменти каталізують процеси поглинання фосфатів, перерозподіл та гомеостаз. Вони були виявлені не тільки в коренях, але й у надземних частинах рослин. Дійсно, Nussaume та співавтори (2011) вказують на те, що гени-транспортери є однаково активними в коренях і в листі, а тому фосфати і фосфіти можуть надходити у рослину з поживних розчинів через корені в гідропоніці і через розчини при обприскуванні листя, забезпечуючи живлення фосфором. Однак, зважаючи на дози фосфітів для внесення по листку та через системи крапельного зрошення, як джерело фосфору вони не можуть конкурувати з фосфатами, дози яких у десятки разів вищі.
Протягом останніх років необґрунтовані твердження щодо впливу фосфітів на рослини та їх роль у мінеральному живленні фосфором відійшли в минуле. Багато хто із колишніх критиків фосфітів пересвідчилися в їх ефективності і тепер самі активно пропагують застосування таких добрив.
Однак, водночас зі зростанням популярності фосфітів, на ринку з’явився ряд фальсифікованих продуктів, які, замість зазначеного на етикетках фосфору в формі фосфіту, містять переважно фосфати. Звісно, такі продукти мають суттєво нижчу собівартість, ніж добрива із вмістом виключно фосфіту. У кращому випадку вони виконують функцію підживлення фосфором, але не мають ні стимулюючої, ні фунгіостатичної дії. Разом з цим, вони погано змішуються з іншими компонентами бакових сумішей, спричиняють утворення осаду, знижують ефективність діючих речовин у робочому розчині та утворюють сполуки фосфору, що не здатні поглинатись рослинами. На жаль, часто сільгоспвиробники, не знаючи цього, застосовують «дешеві фосфіти» і, не отримавши очікуваного ефекту, дискредитують ефективність фосфітних добрив.
На сьогодні компанія «ЕКООРГАНІК» є лідером у виробництві фосфітних добрив в Україні та забезпечує високу якість кожного продукту, який постачається сільгоспвиробникам. Вміст фосфору в формі фосфіту у всіх композиціях відповідає концентраціям, зазначеним на етикетках та у каталозі. Постійний контроль усього виробничого ланцюжка - від якості компонентів для виробництва до готового продукту - дає впевненість, що споживач, який застосував ці продукти, отримає очікувані результати. Багаторічні польові випробування фосфітних добрив переконливо довели їх високу ефективність на всіх без винятку сільськогосподарських культурах, у всіх ґрунтово-кліматичних зонах України (рис. 1, 2).
Зважаючи на стрімке подорожчання основних добрив і прогнозоване зниження обсягів їх використання, підживлення фосфітами є одним із шляхів посилення здатності рослин засвоювати доступні елементи живлення. Тому в найближчій перспективі інтерес до фосфітних добрив буде лише зростати і, відповідно, питання їх якості залишатиметься актуальним.
Як визначити, фальсифікований продукт чи ні?
Виявити фосфати у розчині добрив не складно. Це проста хімічна реакція: при змішуванні розчину солі цинку з розчином добрива з вмістом фосфату буде спостерігатись помутніння суміші з наступним утворенням осаду. При змішуванні з фосфітом осад не утворюється. Для повної впевненості в якості фосфітного продукту, який купує споживач, рекомендуємо скористатись послугами лабораторії. До речі, таку послугу можна замовити і в компанії «ЕКООРГАНІК».
Рис. 1. Вплив фосфітних добрив «ЕКООРГАНІК» на розвиток рослин картоплі
(обробка бульб перед висаджуванням)
К – контроль, В – варіант «ЕКООРГАНІК». ТОВ «Аделаїда», Херсонська обл., 2021
Рис. 2. Вплив фосфітних добрив «ЕКООРГАНІК» на розвиток рослин озимого ріпаку
(позакореневе підживлення)
К – контроль, 1 – варіант «ЕКООРГАНІК». ТОВ «Правда», Кіровоградська обл., 2021
Роль фосфатів і фосфітів у живленні рослин
| ФОСФАТ | ФОСФІТ |
| Основне призначення | |
| Джерело фосфору | Фунгіцид |
| Біостимулятор | |
| Антистресант | |
| Після перетворення в клітинах стає джерелом фосфору | |
| Температура засвоєння | |
| ≥+ 15 °С | ≥+ 5 °С |
| Швидкість засвоєння через листкову поверхню | |
| Від кількох діб до кількох тижнів | До 24 годин |
| Взаємодія з іншими елементами живлення | |
| Взаємодія з Са+3,Fe+3, Al+3, утворення малодоступних форм цих елементів | Не встановлено утворення малодоступних форм при взаємодії з Са+3,Fe+3, Al+3 |
| Дія на рослини | |
| Стимулювання росту кореневої системи | Стимулювання росту кореневої системи |
| Підвищення урожайності та якості врожаю | Утворення хлорофілу |
| Виведення рослин із стресу | |
| Підвищення врожайності та якості врожаю | |
| Сприяє засвоєнню азоту за низьких температур (≥+5 °С) | |
| Інші характеристики | |
| Відмінно поєднується у бакових сумішах із ЗЗР та підвищує ефективність останніх завдяки буферним властивостям | |