Технологія вирощування пивоварного ячменю

tehnologiya-viroschuvannya-pivovarnogo-yachmenyu
tehnologiya-viroschuvannya-pivovarnogo-yachmenyu

Зерно пивоварного ячменю необхідної якості можна отримати лише за умов виконання всього комплексу науково обґрунтованих технологічних заходів вирощування з урахуванням зональних грунтово-кліматичних особливостей, специфіки сортів та вимог пивоварної промисловості.

Попередники. Кращими попередниками для пивоварного ячменю в зонах його вирощування вважаються просапні культури, після яких грунт залишається чистим від бурянів та містить достатню кількість поживних речовин. В Лісостепу і Поліссі України хорошими попередниками вважаються кукурудза, цукрові буряки, картопля. Задовільними попередниками для пивоварного ячменю – озимі культури по удобреному пару, льону. На дерново–підзолистих грунтах, а також малогумусних черноземах ячмінь можна висівати після зернобобових.

Підготовка грунту. Ярий ячмінь відноситься до культур вимогливих до обробітку грунту. Бажано, щоб грунт був добре розрихлений та чистий від бурянів. Оптимальні строки проведення зяблевої оранки від другої декади вересня до другої декади жовтня. Весняний обробіток грунту під ячмінь починають з боронування. У холодну дощову погоду та затяжну весну боронування можна не проводити, а відразу приступати до культивації зябу.

Удобрення. Система удобрения ярого ячменю в першу чергу визначається попередниками. Ячмінь добре використовує післядію органічних та мінеральних добрив внесених під попередник. Для пивоварного ячменю важливо, щоб зерно мало невисокий вміст білку (9-11,5%) та високий вміст крахмалю (не менше 63-65%). Тому вносять невисокі дози одноразово до посіву. В зонах вирощування пивоварного ячменю в Україні вносять помірні дози мінеральних добрив (N30-60P30-80 K40-80) які забезпечують отримання врожаю зерна ячменю необхідної якості та приріст врожаю в межах 3-9 ц/га порівняно з контролем без добрив.

Підготовка насіння. Для посіву необхідно використовувати кондиційне насіння високих репродукцій. При вирощуванні за інтенсивною технологією використовують насіння масою 1000 зерен 40-50 г, силою росту не менше 80 %. Протруювання насіння є обов’язковим, найдешевшим і ефективним заходом захисту рослин. При виборі препарату для протруювання необхідно враховувати спектр його дії, очікуване враження хворобами, сортові особливості, погодні умови, ціну. Для протруювання насіння ячменю рекомендуються: Класік т.к.с. — тебуконазол, 60 г/л; Класік Тріо к.с. – 37,5г/л флутріафолу+25 г/л тіабендазолу+15 г/л імазалілу.

Посів. Кращим способом посіву є той, що забезпечує рівномірність площі живлення рослин. Як правило застосовують рядковий та вузькорядний способи посіву. В районах з достатнім забезпеченням вологою, на важких грунтах насіння заробляють на глибину 2-4 см, на легких грунтах на 5-6 см. Найвищу продуктивність рослин отримують за норм висіву в межах 4-5 млн/га. Коефіцієнт кущения в таких посівах складає 2-3. Посів проводять в ранні строки, як тільки стан грунту дозволяє зайти в поле. Критерієм для посіву є зрілість грунту, коли досягається якісне роз рихлення його при обробітку. Посів необхідно завершити не пізніше другої декади квітня навіть за пізньої весни. Сорти пивоварного ячменю особливо негативно реагують на запізнення з посівом. Крім зниження врожаю значно погіршується якість зерна. Підвищується плівчатість, зменшуються його розміри, знижується вміст крохмалю.

Догляд за посівами. Ярі зернові культури страждають від бурянів сильніше, ніж озимі. Ранні строки посеву ярого ячменю не дають можливості очистити поля від бурянів за рахунок передпосівного обробітку грунту. На посівах ярого ячменю для боротьби з бурꞌянами рекомендуємо використовувати гербіцид Триммер 75%, в.г. у дозі 0,020 – 0,025 кг/га та інші гербіциди. Для недопущення вилягання посівів та пов’язаних з цим явищем наслідків використовують ретарданти. За літературними даними, при виляганні різко погіршується якість зерна пивоварного ячменю. Зокрема у росли які не вилягали, крупність зерна — маса 1-ї та 2-ї фракцій (розмір зерен 2,5 мм) становила — 85%, плівчатість – 9 %, білок – 10,5 %, екстрактивність – 79,7%. У полеглих рослин показники були — 61%, 10%, 14,7%, 77,7% відповідно. Вилягання може бути викликане різними факторами в тому числі і високими дозами азоту (N80-140), які вносять при інтенсивних технологіях вирощування. Вилягання різко погіршує рівномірність освітлення, обмін повітря в притисненому до землі стеблосої, затримує вологу, внаслідок чого зростає захворюваність рослин, помітно знижується продуктивність фотосинтезу, знижується врожай та зростають його втрати під час збирання до 15-30 %. Для боротьби з поляганням рослин успішно використовується Біном® 46 % (д.г. Хлормекват-хлорид, 305 г /л + Етефон, 155 г/л, препаративна форма – водорозчинний концентрат в.р.к.). Механизм дії хлормекват-хлориду і етефону полягає в тому, що водорозчинні діючі речовини засвоюються рослинами в основному через її зелені частини, а хлормекват — хлорид, крім того, ще й корневою системою. Біном® 46 % в.р.к. протидіє фізіологічно обумовленому виляганню шляхом укорочення та потовщення міжвузль. В певній мірі препарат перешкоджає проникненню збудників гнилей до кореневої шийки чим захищає від ломкості стебел. Таким чином вилягання наносить великої шкоди. Метою досліджень було встановити ефективність регулятора росту Біном® 46% в.р.к., для підвищення стійкості до вилягання рослин пивоварного ячменю.

Методика досліджень: Досліди проводили у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області, в фазу 33 (за шкалою ВВСН) — поява третього вузла, з нормою витрати Біном® 46 % — 2,5 л/га. Норма витрати рабочого розчину 300 л/га. Технологія вирощування ярого ячменю — загальноприйнята для зони. Вилягання оцінювали на 89 етапі (за шкалою ВВСН). Ступінь вилягання оцінювали за 9-бальною шкалою, де 0 – відсутність вилягання; 9 – повне вилягання рослин.

Результат досліджень: Регулятори росту рослин (ррр) є важливим елементом в технології вирощування сортів пивоварного ячменю. Як показали дослідження, застосування препарату Біном® 46 % г.к. викликало у рослин ячменю гальмування ростових процесів, які були помітні вже через 4-5 днів після обробки. РРР дозволяють затримати початок вилягання, знизити силу вилягання, крім того проявляють опосередковану фунгіцидну дію. Результати наших досліджень свідчать, що застосування препарату Біном® 46 % в.р.к. з нормою витрати 2,5 л/га істотно знижувало висоту рослин. Різниця між контролем та дослідним варіантом складала 8,6 см. Заміри довжини стебла показали істотне зменшення висоти третього міжвузля – від 2,7 см. В результаті застосування ретарданта Біном® 46% в.р.к. спостерігали потовщення стебла. Так, товщина третього міжвузля збільшувалась на 0,8 мм при нормі витрати 2,5 л/га порівняно з контролем. (табл.1).

Таблиця 1.Вплив ретарданта Біном® 46% в.р.к. на біометричні показники та урожай ярого ячменю (Черкаська обл., сорт Пасадена, 2007 г.)
Варіант Висота рослин, см Довжина 3-го міжвузля, см Діаметр 3-го міжвузля, мм Ступінь вилягання, бал Маса 1000 зерен, г Урожай-ність, т/га
Контроль 64,6 18,7 2,5 2,0 41,2 3,79
Біном,в.р.к. 2,5 л/га 56,0 16,0 3,3 0,0 41,7 4,19
НСР05 1,9 0,5 0,4 0,3 0,4 0,04

Обробка посівів ретардантом Біном® 46%в.р.к. забезпечила підвищення стійкості рослин ярого ячменю до вилягання за рахунок зниження довжини верхніх міжвузль. Зокрема в контрольному варіанті вилягання рослин становило в середньому 2,0 бали. На ділянці де вносили ретардант Біном® 46 % в.р.к. вилягання не було. Суттєво зростала маса 1000 зерен, у варіанті з внесенням ретарданту Біном® 46 % в.р.к. вона перевищувала контроль на 0,5 г. Урожай зерна з обробленого варіанту перевищував контроль на 0,4 т/га. Для боротьби з хворобами в період вегетації,посіви оприскують один-два рази фунгіцидами (Ескулап® 25 %, к.е., Альто Супер 330 ЕС, к.с., Рекс Дуо к.с., і т.д.). Ячмінь більше всього може пошкоджуватись такими шкідниками як шведська і гесенська муха, полосатими блішками, злаковими попелицями, хлібною пꞌявицею, клопом — шкідливою черепашкою та ін.. При проведенні оприскування препаратами Кіллер® 55 %, к.е., Фастак, БІ–58 Новий проти шкідників необхідно враховувати економічні пороги шкодочинності.

Збирання врожаю. Збирання врожаю – найбільш відповідальний період у вирощуванні пивоварного ячменю. Якість зерна (в першу чергу його колір) погіршується при запізненні зі збиранням. Обмолот пивоварного ячменю бажано проводити у повній стиглості прямим комбайнуванням при вологості зерна 16-18 %.

Висновки. На основі викладеного матеріалу можна зробити висновок, що ефективність застосування ретарданту Біном® 46 % в.р.к. на пивоварному ячмені забезпечується за рахунок підвищення стійкості рослин до вилягання, зниження втрат при збиранні. Для ефективного використання препарату Біном® 46 % в.р.к. важливим фактором є добрий розвиток рослин у фазі кущення. Використання регулятора росту Біном® 46 % в.р.к. при вирощуванні пивоварного ячменю, забезпечує отримання якісного врожаю та полегшує збирання. Рекомендуємо використовувати Біном® 46 % в.р.к. на озимому і ярому ячмені при інтенсивних технологіях вирощування, а також на посівах сортів з помірною стійкістю і схильних до вилягання.

Бібліографія:

  1. Власенко В.А., Шубенко И.А, Шубенко Н.П., Мельник С.А. Дубицкая Л.И ит.д //Технология выращивания пивоваренного ячменя (рекомендации по производству) М : 2001.- С. 17.
  2. Кандыров А. М. Рекомендации по возделыванию пивоваренного ячменя. Предназначена для специалистов хозяйств, входящих в сырьевые зоны возделывания пивоваренного ячменя. Институт земледелия и селекции НАН Беларуси. — С. 1 — 4.
  3. Лихочвор В.В. Ростеневодство. Технологии выращивания сельскохозяйственных культур, К: 2004 . — с. 246 — 263.
  4. Долежалова А. Чехословацкие исследования по влиянию разных качественных показателей ячменя на качество солода. – Prezemysl. Ferm.i owocowo-warzywny.-1984.- № 3.- c.1
  5. Михайленко С.В. Влияние протравителей на развитие пятнистостей листьев ярого ячменя в полесской зоне Украины //Защита и карантин растений. Межведомственный тематический научный сборник. – К., 2004. – Вып. 50. – С. 166-169.
  6. Шморгун А.В. Продуктивность ярого ячменя в зависимости от нормы и сроков посева при разных технологиях выращивания //Зб. научн. трудов С УААН. — Киев, 1999. — Выпуск 1-2. — с.3-5.
  7. Лихочвор В.В. Защита и карантин растений. «Борьба с полеганием зерновых культур – залог высокой урожайности» №2, 2007 — с. 32.
  8. Бруй И.Г. Эффективность применения ретардантов на яром ячмене. //Земледелия и защиты растений, 2003. №4. — С.49-50.
  9. Михайленко С.В. Эффективность новых фунгицидов против пятнистостей листьев ярого ячменя // Материалы Всеукраинской научно-практической конференции молодых ученых и специалистов по проблемам производства зерна в Украине. – 2002. – С. 37-38. 
    Ст. н. с. Института Защиты растений, к.с. — г.н. Михайленко С.В.

Останні новини